Выбрать страницу

Єпископ Боярський Феодосій звершив Літургію в храмі свт.Петра Могили, який намагалися підпалити (ОНОВЛЕНО)

Єпископ Боярський Феодосій звершив Літургію в храмі свт.Петра Могили, який намагалися підпалити (ОНОВЛЕНО)

13 січня, в день пам’яті святителя Петра Могили, митрополита Київського, в храмі, присвяченому святителю Петру, на Дорогожичах у м.Києві була звершена святкова Божественна літургія. З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія богослужіння очолив вікарій Київської Митрополії єпископ Боярський Феодосій, керуючий Північним київським вікаріатством.

Преосвященному владиці співслужили благочинний першого Шевченківського благочиння протоієрей Владислав Софійчук, благочинний другого Шевченківського благочиння протоієрей Віталій Бойко, настоятель храму протоієрей Іоанн Тронько та духовенство столиці.

Після закінчення Літургії єпископ Феодосій передав настоятелю, духовенству та громаді храму поздоровлення з престольним святом від Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія і вимовив проповідь:

Сьогодні віддання свята Різдва Христового. У ці дні ми стояли біля ясел Христових не одні, а разом з тими, хто прийшов вклонитися народженому Христу раніше за нас. Тут і волхви з пастухами, і всі хто прийшов після них протягом століть, і ми посеред них, з ними, стояли в єдиній молитві перед Богом Народженим.
Волхви і пастухи – це як би дві людські протилежності. Пастухи з їх простою невмілою мовою, з їх порожніми дорожніми сумками, з бідними пожитками. І волхви з їхньою східною освіченістю, багаті й авторитетні, з поклажею, наповненою золотом, ладаном, смирною. І ті, й інші однаково приносять поклоніння Богові. І від тих і від інших в рівній мірі Господь приймає поклоніння, тому що в їх серці – любов до Христа і благоговіння. Вони однаково приходять вшанувати Його як Царя і Бога. В особі цих волхвів і пастухів як би весь світ приходить вклонитися Спасителю. У самому образі цих дуже різних людей Господом була закладена духовна аксіома для майбутніх поколінь – ні багатство, ні бідність, ні знатність, ні простота, ні освіченість, ні безграмотність не можуть бути перешкодою для поклоніння Христу. Важлива лише любов до Бога і відданість Йому, які будуть завжди Богом прийматися.
Згадуємо ми сьогодні і святителя Петра Могилу, який свого часу також стояв перед яслами Христовими з любов’ю і відданістю Богові. Святителя Петра можна віднести до категорії волхвів, адже він був людиною із знатного роду, мудрим, освіченим і заможним, який вміє управляти народом і Церквою. Усі таланти і можливості, які він отримав від Бога, він своїм життям приніс до стоп Христових. Перед кончиною святитель заповів своє майно храмам і монастирям, які будував і відновлював за життя. А багату бібліотеку заповів своєму дітищу, Київській колегії, яка згодом стала Київською Духовною Академією. Своє життя без залишку святий Петро Могила поклав на відродження Православ’я на нашій землі: як архіпастир, управитель, будівельник, богослов.
Істинним шанувальникам Христовим, таким як святитель Петро, ​​ніколи не було тісно у Віфлеємській печері разом з волхвами і пастухами. Але в усі часи були і є несправжні “шанувальники” Христа, яким не тільки в Віфлеємській печері незатишно з Христом, а й на всій землі тісно з Ним. Згадаймо, Ірод теж обіцяв піти “поклонитися” народженому Месії, але насправді шукав Його, щоб спробувати вбити. І сучасні “іроди”, хто бачать у Христі не Бога і Царя, а суперника собі, яким тісно з Христом і Його Церквою на цілій планеті, шукають Істину, щоб спробувати Її знищити.
Часто й у нас самих пробуджується цей внутрішній Ірод, наша ветха людина, яка у Христі бачить собі суперника. Їй тісно з Христом в нашій душі, в нашому серці. Їй тісно, ​​вона хоче жити в своїй ветхості, у своєму самовладді, у своєму гріху. І кожен з нас повинен щодня викорінювати цього Ірода з себе! Не суперника бачити у Христі та Його заповідях, які часто суперечать нашому комфортному життю, а Бога і Царя. Йому Єдиному потрібно поклонятися і будувати життя за Його заповідями, – в цьому спасіння.


Нагадаємо, що 5 січня щодо храму на честь святителя Петра Могили було здійснено акт вандалізму. Близько 2:00 ночі жителі навколишніх будинків побачили вогонь на дерев’яній будівлі церкви і викликали пожежників. Пожежа була згашена близько 2:15. Зовнішня стіна з боку вівтаря була облита гасом і горіла, площа загоряння не обширна, будівля постраждала тільки зовні.

This slideshow requires JavaScript.

Храм на честь святителя Петра Могили розташований в охоронній культурній зоні на Сирці, поруч із пам’ятником жертвам фашистських розстрілів у 1941-1943 роках.

Количество просмотров: 196

Цей запис також доступний на: Russian

Об авторе

Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Яндекс.Дзен и в других соц.сетях...

ОСТАННІ ПОДІЇ

Новини вікаріатства

ФОТОлітопис

КАЛЕНДАР НОВИН

Січень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Архів записів

ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО НАС

Радио «ВЕРА»

Now Playing:

Помітили помилку?

Виділіть текст з помилкою і натисніть
Дякуємо за допомогу!