Выбрать страницу

Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви (+ВІДЕО)

Різдвяне послання Предстоятеля архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви

Христос рождається, славте!

Сердечно поздоровляю усіх Вас: боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — вірні чада нашої Святої Української Православної Церкви, — з великим мироспасительним празником Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

Господь по Своїй милості сподобив нас ще раз зустріти цей великий і радісний Празник.

Празник Христового Різдва — це празник Боговоплощення, в який ми згадуємо і молитовно прославляємо дивну й радісну подію пришестя у світ Сина Божого, нашого Спасителя і Господа Іісуса Христа.

«Слово стало плоттю, — говорить святий апостол Іоанн Богослов, — і жило з нами, повне благодаті і істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця» (Ін. 1, 14). Люди на землі побачили те Слово, Яке спочатку було у Бога і яке було Богом (Ін. 1, 1–2), і Яке взяло на Себе людську природу і стало Людиною, щоб нас, грішних людей, знову зробити невинними і чистими Божими дітьми.

Яка велика честь подарована нам, падшим людям, через поєднання у Христі нашої людської природи з Природою Бога. Тепер наша людська природа, що у Христі, воссідає на Небі праворуч Небесного Бога Отця. Такої честі не сподобляються навіть святі Ангели. І все це подаровано нам, людям, не заради наших заслуг або достоїнств, а заради великої Божої милості.

В духовному житті є такий закон, згідно з яким Божа сила і могутність відкриваються там, де є усвідомлення людської немочі і безсилля перед Богом, а Божий розум і премудрість відкриваються і стають очевидними там, де є невинна простота.

Син Божий, Який є Слово Боже і Божа Мудрість, бере на Себе людську плоть, народжується в бідній Вефлеємській печері і відкриває себе пастушкам, які мали в собі невинну простоту. Ця невинна і чиста дитяча простота зробила пастушків спроможними в Богомладенці, сповитому і лежачому в яслах (Лк. 2, 12), побачити Месію, Владику видимого і невидимого світу, Спасителя і Іскупителя людського роду.

Розуміння сили і могутності Божої і своєї людської слабкості і безсилля перед Богом зробило східних волхвів спроможними побачити чудесну зірку і осягнути, що у світ прийшов Сильний і Могутній Бог.

Історія говорить, що волхви, яких іще називають царями, походили не з однієї країни, а з трьох різних країн: Персії, Аравії і Ефіопії. Всі вони, незалежно один від одного, займались вивченням небесних світил, і всім їм, незалежно й окремо, з’явилась чудесна зірка і повела кожного з них із його країни до Вефлеєму. На підході до Іудеї вони зустрілися і вже разом прийшли у Вефлеєм. У Вефлеємі, в печері, вони знайшли Богомладенця Христа і поклонились Йому як Царю і Богу, поклавши до Його ніг свої дари: золото, ладан і смирну. Золото волхви подарували Богомладенцю Христу на знак того, що Христос є Цар царів, ладан — на знак того, що Христос є Первосвященником вічних благ, а смирну — на знак того, що Христос — Божественний Первосвященник, принесе Себе Самого в жертву за спасіння нас, грішних людей.

Толковники Святого Письма говорять, що чудесна зірка з’явилась на Небі у день Благовіщення Пресвятої Богородиці і сяяла на Небі дев’ять місяців, доки не привела волхвів до Вефлеєму, до благословенної печери, де народився Спаситель світу — Христос. Волхви прийшли у Вефлеєм у самий день Христового Різдва. Так Господь премудро все влаштував із тими, хто шукав Божественної Премудрості.

Ми, сучасні люди, часом задаємо собі таке запитання: а якби ми жили в часи Різдва Христового, то чи відкрив би нам Господь цю Тайну — Тайну Свого пришестя у світ, як Він відкрив її пастушкам і волхвам?

Відкрив би, якби, як останні, у простоті і смиренні шукали Бога.

Євангельські пастушки були не зовсім звичайними пастушками. Вони пасли тих тварин, які призначались для жертвоприношень: цих тварин, в певні дні і празники, приносили Богу в жертву, як символ тієї великої Жертви, яку за нас мав принести Бог. Пастушки знали про це. Вони знали, що прийде у світ Месія, Який принесе Себе в Жертву за людей і з нетерпінням чекали Його.

Волхви також шукали Божої правди, яка хоч і в сильно спотвореному вигляді, та все ж зберігалася в язичників, і згідно з якою у світ мав прийти Визволитель, Який позбавить людство від зла, і вони теж чекали Його.

Тому, якщо ми в простоті і смиренні будемо шукати Бога, свого Творця і Спасителя, Який уже прийшов у світ і звершив подвиг нашого спасіння, то і сьогодні до кожного з нас Господь пошле Свого Ангела, або Свою зірку, які приведуть нас до Христа, нашого Творця і Іскупителя.

В якості Ангела Господь може послати нам або богомудрого священника, або боголюбивого інока, або благочестивого мирянина, які будуть наставляти нас на Божу дорогу, на дорогу, яка веде людину до Бога; а в якості зірки Господь всім нам подарував совість, яка є голосом Божим у нашій душі і яка, як колись Вефлеємська зірка волхвів, направляє нас до Бога, до Христа; нам треба тільки дивитись на свою зірку, тобто звертати увагу на свою совість і заставляти себе слухатись її.

Дивним і чудесним у Різдві Христовому є і те, що Син Божий прийшов у світ через Пресвяту Діву. Святий Іоанн Златоуст говорить, що як Адам, без жінки, привів у світ Єву, так і Пресвята Діва, без мужа, народила Спасителя. Причому Адам залишився цілим після взяття із його тіла ребра, а Пресвята Діва залишилась нетлінною після народження Богомладенця Христа.

Ще раз сердечно поздоровляю усіх Вас, дорогі брати і сестри, з Різдвом Христовим, з великою Тайною явління Бога у плоті (1 Тим. 3, 16).

У ці дні ми радіємо і смиренно дякуємо нашому Спасителю за те, що Він, наш Владика і Господь, по Своїй невимовній любові до нас, грішних і падших людей, прийшов у світ, узяв на себе нашу людську природу, очистив, освятив і спас її.

В благословенну Різдвяну ніч Ангели співали дивну пісню: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 14). Сьогодні ми особливо молимось і благаємо Господа, щоб мир, який Господь приніс на землю в Своєму Різдві і який оспівували святі Ангели, спочивав в наших серцях, в наших сім’ях і на всій нашій благословенній Українській землі. Нехай всіх нас Господь благословить миром. Амінь.

Смиренний Онуфрій
Митрополит Київський і всієї України

Різдво Христове,
2019/2020
м. Київ


Усіх вас сердечно вітаю з великим святом Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа!

2019 років тому звершилася свята таїна — Бог явився у плоті, Предвічний Син Предвічного Бога Отця прийшов на землю і взяв на себе людську природу Діви Марії для того, щоб кожного з нас зробити доброю і святою дитиною Божою.

Коли Христос народився в печері, то втішилися всі земнородні, і не тільки земнородні, а й ангели співали дивну пісню: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!»

Пастушки перші прийшли до Віфлеємської печери і вклонилися Богонемовляті Христу. Цього самого дня до Віфлеєму прийшли три волхви, або три царі, як їх називають, і також віддали Йому честь — принесли золото, ладан і смирну. Золото — як символ того, що перед ними лежить Цар Царів, ладан був символом того, що перед ними лежить Первосвященник вічних благ, смирно подарували як символ того, що цей Божественний Первосвященник принесе в жертву Богові Самого Себе.

Волхви були з трьох різних країн: один був із Персії, другий з Аравії і третій з Ефіопії. Вони булі язичниками, але пам’ять про те, що в світ прийде Месія, що у світ прийде сім’я жінки, що зітре голову змія-диявола, жило в усіх народах. Навіть у язичників, хоча у спотвореному вигляді, і язичники чекали того благословенного дня, коли у світ прийде Визволитель, Який позбавить всіх від зла.

Волхви займалися вивченням небесних світил, і кожному з них, не залежно, з’явилася дивна зірка, що кожного з них повела у Віфлеєм, і вже на підході до Віфлеєму вони відкрили таїну, куди і для чого йдуть. Ця зірка привела їх до Віфлеємської печери, де вони знайшли сповитого Богонемовля, Який лежав в яслях. Так Бог дивно влаштував з тими, хто шукав Божої Премудрості.

І ми сьогодні, дорогі брати і сестри, радіємо і смиренно дякуємо нашому Творцю за те, що Він преклонив Небо і зійшов на землю. Ми сьогодні смиренно молимося Богові, щоб Він благословив нашу Українську землю миром, щоб Господь навчив жити так, щоб наше життя було наповнене любов’ю до Бога як до нашого Творця, любов’ю один до одного як до творіння Божого, повагою один до одного, терпінням один до одного. Таке життя, наповнене любов’ю, терпінням, повагою, є благоприємним перед Божественними очима і корисним для кожного з нас.

Ще раз сердечно вітаю зі святом Різдва Христового, Новим церковним роком і святом Богоявлення! Нехай Син Божий, Який став Сином людським, благословить кожного з нас і береже нас!

З Різдвом Христовим!


Количество просмотров: 25

Цей запис також доступний на: Russian

Об авторе

Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Яндекс.Дзен и в других соц.сетях...

ОСТАННІ ПОДІЇ

Новини вікаріатства

ФОТОлітопис

КАЛЕНДАР НОВИН

Март 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

Архів записів

ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО НАС

Радио «ВЕРА»

Now Playing:

Помітили помилку?

Виділіть текст з помилкою і натисніть
Дякуємо за допомогу!